Чому важливий повноцінний сон?

Сон - це природний, регуляторний і необхідний процес, характерний для всіх ссавців і птахів. Вивченням сну займається наука - сомнологія. Історія вивчення сну налічує понад 100 років. Про значення повноцінного сну для людини говорить той факт, що для дитини в періоди найактивнішого розвитку та формування всіх систем (від народження до 1 року) необхідно 18-13 годин. Чим старша людина, тим менше часу для сну їй необхідно. Дорослій людині для повного відновлення потрібно 6-8 годин.

Види порушення сну

На якість сну впливають зовнішні та внутрішні фактори. У США були проведені дослідження, згідно з якими 1/3 сучасних дітей в розвинених країнах недоотримують здоровий сон. Тенденція зменшення часу сну стрімко збільшується, викликаючи різні порушення:

• Безсоння (інсомнія).
• Нічне апное - короткочасна зупинка дихання і патологічний хропіння.
• Нарколепсія - раптові напади денної сонливості, засинання і втрати м'язового тонусу.
• Парасомнія - аномальна поведінка людини під час сну, що включає сомнамбулізм, бруксизм, нічні кошмари з різким пробудженням, крики та розмова під час сну, енурез тощо.

До таких порушень можуть призвести не тільки патології ендокринної та нервової систем, а й регулярне недотримання режиму сну, ігнорування циркадних ритмів організму.

Механізми сну

Цикл сон / пильнування регулюється:

• певними структурами мозку;
• зовнішніми стимулами - світло / темрява, шум / тиша;
• гормонами, які синтезує гіпоталамус.

У нічний час синтезується гормон мелатонін, який і сприяє засипанню, сну.

Гіпоталамус відіграє важливу роль у процесі сну. Він реагує на денне світло, посилаючи сигнали в шишковидну залозу про припинення «викиду» мелатоніну. Порушення циркадних ритмів - пізнє засинання, тривалий денний сон, часта зміна часових поясів, призводить до цілого каскаду порушень механізму сну, який провокує розвиток патологій систем організму.

Наслідки порушення сну

При неправильному, недостатньому сні в першу чергу страждають нервова та ендокринна системи. Вчені встановили тісний зв'язок між зміною гормонального фону під час фаз сну / неспання і функції головного мозку. Недолік сну викликає:

• зниження когнітивної функції;
• погіршення пам'яті;
• неможливість зосередитися;
• зниження швидкості обробки інформації та реакції.

У дітей, які сплять менше 7,7 годин, підвищується ризик розвитку синдрому дефіциту уваги та гіперактивності, відзначається агресивна поведінка, відставання в розумовому розвитку. Нервові розлади та проблеми з поведінкою відзначаються у 50% дітей з порушенням тривалості й графіка сну. У другої половини виявляються соматичні розлади:

• надмірна вага, ожиріння;
• вегето-судинна дистонія;
• цукровий діабет;
• захворювання серця і судин;
• мігрені.

Регулярний недосип прискорює процеси старіння організму. При хронічному недосипанні підвищується ризик розвитку інфаркту, інсульту, атеросклерозу, паралічу, зниження лібідо та появи статевої дисфункції. Повноцінний сон, який триває в нічний час не менше 6-8 годин, сприяє продовженню життя і здоров'ю всього організму.